Выберите дату
14 апреля 2009
Увеличить шрифт Уменьшить шрифт На печать

Очередные задачи харьковской прессы

Консультативно-совещательный совет по вопросам местного самоуправления при Харьковском областном совете обнародовал свой взгляд на то, как прессе следует отражать окружающую действительность. И как ее отражать не следует. Отрадно, что в наше непростое время у советников власти не нашлось дел важнее, нежели дать правильные ориентиры «руководителям средств массовой информации и журналистского корпуса Харьковщины». Повеяло старым добрым «совком», даже штампы оттуда — чего стоит «создание здорового микро- и макроклимата», формирование гуманитарных моральных ценностных ориентиров" и т.п.  Очень жаль, что этот шедевр совершенно незаслуженно остался незамеченным его адресатами. Харьков Times в меру своих сил поспособствует популяризации этого замечательного текста. А к Совету с длинным названием большая просьба — «пишите исчо»: в мире так мало прикольного...

Кстати, как сообщила Lenta.ru со ссылкой на The Guardian, власти Фиджи с понедельника запретили СМИ публиковать любую информацию, которая может спровоцировать беспорядки в стране. Там, если еще кто не слышал, с 10 апреля президент Рату Джозефа Илойло отменил действие конституции и вернул к власти военное правительство, ранее отстраненное судом. Одновременно в стране было введено чрезвычайное положение. Но там не ограничились живым воплощением в жизнь идеи внедрения в практику масс-медиа «информации о наиболее позитивных и перспективных явлениях». Премьер Фрэнк Баинимарама приказал депортировать всех иностранных журналистов. У нас иностранных журналистов нет, депортировать некого, да мы и не на Фиджи, правда?

Сергей Бобок

Звернення

Консультативно-дорадчої ради з питань місцевого самоврядування при голові Харківської обласної ради до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, керівництва засобів масової інформації та журналістського корпусу Харківщини

Сьогодні телебачення як найбільш популярний вид журналістики здійснює значний вплив на формування громадської думки, суспільних настроїв і уявлень людей про світ. Впливовість як характерна риса засобів масової комунікації відбивається насамперед у ціннісних, інтелектуальних, емоційних та поведінкових аспектах людського життя. А відтак, професіоналам, які створюють інформаційну продукцію, необхідно усвідомлювати свою величезну відповідальність перед українським народом у цілому та його територіальними громадами зокрема. Особливо гостро проблема соціальної відповідальності телебачення постає в умовах нинішньої економічної кризи, коли подана з екранів інформація часом може нагнітати настрої розгубленості, безвиході, страху за майбутнє.

Без жодного сумніву, важливе завдання телевізійної журналістики полягає в інформуванні громадськості і владних інституцій про наявність проблем і негативних явищ у суспільному житті та спонуканні до активних дій для їх подолання. Проте на практиці увага привертається лише до обмеженого кола тем, сенсаційних подій, скандалів, окремих «гарячих» фактів, що подають Україну як державу лише брехні й шахрайства, політичної нестабільності, набуває форми перебільшеного зображення злочинності, насильства й жорстокості. «Негатив», показу якого телебачення віддає перевагу, здатний сформувати у глядачів уявлення про ворожість до них соціального довкілля й породжувати в суспільстві атмосферу непевності й тривоги. Часті повідомлення про насильство послаблюють здатність до співчуття, девальвують гуманітарну сутність людини.

Особливе занепокоєння викликає той факт, що чимало телепрограм, досяжних для найбільш вразливої частини аудиторії — дітей і підлітків, світогляд яких тільки формується, — пропонують хибні уявлення про добро і зло, показуючи як зразки для наслідування моделі агресивної поведінки.

У зв'язку з цим хочемо нагадати, що в Законі України «Про телебачення і радіомовлення» «Не допускається використання телерадіоорганізацій для ... необґрунтованого показу насильства; трансляції програм або їх відеосюжетів, які можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, якщо вони мають змогу їх дивитися» (Ст. 6. п.2).

Основний обов'язок журналіста — давати правдиву інформацію, на підставі якої глядач може скласти картину світу, що найбільше відповідає дійсності. Зараз, як ніколи, громадськість потребує достовірної, якісної, конструктивної інформації про найбільш позитивні та перспективні явища, про цікаві та яскраві події в соціальній, економічній, політичній та культурній сферах життя Харківщини та України.

Актуальне завдання нині в інформаційному просторі — це створення здорового морально-психологічного мікро- і макроклімату для порозуміння різних політичних сил України, об'єднання регіонів України для спільного розв'язання соціально-економічних проблем, розвитку освіти, культури, науки. Істотна функція ЗМІ має полягати не тільки в психологічно грамотному наданні достовірної інформації, а насамперед у зменшенні існуючого сьогодні в людини стану невизначеності, у формуванні гуманітарних моральних ціннісних орієнтирів сучасного суспільства.

Важливе завдання ЗМІ ми розуміємо як створення умов для об'єднання українських громадян в єдину українську політичну націю не на засадах насильницького підпорядкуванням одних соціальних чи регіональних груп іншим, а усвідомлення спільних інтересів, прагнення зберегти самобутність народів і народностей, до чого громадяни мають іти шляхом взаємопізнання, взаєморозуміння, злагоди.

Найчастіше журналісти мотивують захист патогенного змісту своїх телевізійних програм рейтинговим менталітетом, забуваючи при цьому, що не тільки запит породжує пропозицію, але між ними існує і зворотній зв'язок — пропозиція породжує запит. У цьому сенсі ми бачимо справу так: без пропозиції суспільству позитивної інформації, освітніх і культурних програм неможливо сформувати й відповідний запит на них.

Для підвищення ефективності впливу ЗМІ на особистість, з урахуванням значення ЗМІ для формування та збереження психологічного здоров'я людини особливо в умовах економічної, політичної та соціальної нестабільності, керівникам засобів масової інформації, зокрема телевізійних каналів, при складанні телевізійних програм пропонуємо:

— враховувати психологічні особливості сприйняття інформації, а також вікові особливості аудиторії, що переглядає передачі;

— враховувати співвідношення позитивної та негативної інформації з пе-ревагою позитивної інформації; при поданні негативна інформація має подаватися всередині повідомлення;

— висвітлюючи «кризові» події, орієнтуватися не тільки на констатацію проблеми, а насамперед на шляхи її розв'язання.

Звертаємо увагу харківських органів масової інформації на те, що з наших мас-медіа практично зникла людина праці, недостатньо уваги приділяється розвитку промисловості й сільського господарства, підприємства області стають предметом висвітлення, у тому числі й у новинарних випусках, як правило, у кризових ситуаціях, тоді ж, коли вони працюють успішно, журналістика ними засадничо не цікавиться.

Харків традиційно відомий як визначний центр розвитку науки й освіти. Але діяльність харківських учених, їхні наукові відкриття та праці, навіть відзначені Державною премією України в галузі науки, не стають відомими Харків'янам через мас-медіа.

Чи може наш глядач з перегляду телевізійних передач довідатися що-небудь про Харків літературний, театральний, музичний, малярський? У нас немає передач, які б репрезентували досягнення харківських літераторів, художників, композиторів, театральних діячів. Звичайно, комерційному каналу легше пустити в ефір готовий зарубіжний кінофільм чи запис концертної програми, але ми звертаємо вашу увагу на моральну відповідальність ЗМІ за всебічну поінформованість громадян про життя регіону. Ми бачимо необхідність повернення до практики подання в телевізійному ефірі театральних вистав харківських театрів, передачі «Літературні зустрічі», репрезентації в новинарних випусках досягнень харківської промисловості, сільського господарства, науки й культури.

Консультативно-дорадча рада з питань місцевого самоврядування при голові Харківської обласної ради виступає з ініціативою створення дослідницької соціологічної групи, яка б здійснила моніторинг контенту Харківських телеканалів за певними критеріями: пріоритетні теми і проблеми, що висвітлюються в інформаційних програмах, форма їх подання; кількісні дані щодо демонстрації різних форм насильства тощо. Результати такого дослідження нададуть об'єктивні наукові дані й підстави для впливу органів місцевого самоврядування і громадських організацій на керівників і редакторів ЗМІ в аспекті формування інформаційної політики телевізійних організацій. Результати дослідження можна опублікувати з метою формування громадської думки про діяльність телеканалів.

Журналістика в молодій Українській державі повинна виконувати ту ж функцію, що й органи державної влади і місцевого самоврядування, а саме: націотворчу й державобудівну. Вона має працювати на утвердження державної незалежності, на заперечення переважного впливу сусідів і світових інформаційних лідерів, на вироблення своєї національної інформаційної традиції.

Члени консультативно-дорадчої ради з питань місцевого самоврядування при голові Харківської обласної ради закликають Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, керівників засобів масової інформації Харківщини, телевізійних каналів зокрема, формувати власну інформаційну політику на засадах гуманізму й патріотизму, здійснювати свою місію в розбудові здорового цивілізованого суспільства, відіграти максимально конструктивну роль у суспільному розвитку та подоланні кризових явищ. Наше спільне завдання — створювати і підтримувати суспільний оптимізм, а не депресивні настрої, організовувати таке комунікативне середовище, у якому будуть віднаходитися шляхи до подолання кризи, до усвідомлення кожною людиною своєї потрібності й суспільної корисності, здобуття упевненості в завтрашньому дні.

Схвалено

на засіданні Консультативно-дорадчої ради

з питань місцевого самоврядування при

голові Харківської обласної ради

31 березня 2009 року

(Протокол № 9)



Опубликовано: Редакция в 08:37 14.04.2009. Метки: , , .
Add to Google