Выберите дату
31 августа 2009
Увеличить шрифт Уменьшить шрифт На печать

Уроки Зборова. ПІДСУМКИ

Зборівський договір 1649 року надав імпульсу в розвитку Української козацької держави, сприяв її визнанню на міжнародній арені та започаткував традицію конституційного права в Україні.

Пошуком аргументів до цих об'єктивних висновків, що випливають зі Зборівської угоди, займалися провідні науковці, фахівці з історії та права, громадсько-політичні діячі в рамках «круглого столу» на тему: «Зборівська угода — важливий крок до визнання незалежності Української держави», який відбувся 25 серпня 2009 року у Зборові на Тернопільщині.

«Круглий стіл» проводився з ініціативи благодійного фонду «Україна — свята родина» за участю Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, інших наукових, громадських організацій, Тернопільської обласної державної адміністрації, з нагоди 360-річчя укладення Зборівської угоди.

Перед початком роботи учасники заходу поклали квіти до пам'ятника Богдану Хмельницькому та могили козаків, загиблих у Зборівській битві, та вшанували їх пам'ять «хвилиною мовчання».

Виступаючи перед учасниками круглого столу президент фонду «Україна — свята родина», Іван Матієшин сказав, що дуже важливо для нашої країни з'ясувати всі тонкощі історії в залежності з закономірностями розвитку права в Україні за останні сторіччя в контексті європейських та світових процесів.

«Своїм завданням ми вважаємо не з'ясування того, хто переміг і хто програв, зокрема у Зборівській битві у серпні 1649 року, а виявлення аргументів для об'єктивного висновку, що випливає зі Зборівської угоди від 18 серпня 1649 року. Польща і Кримська Татарія, а далі й Туреччина, фактично та юридично визнали політико-державний суверенітет України», — підкреслив він.

З науковими доповідями та закликом до дискусії виступили директор Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАНУ, доктор юридичних наук, професор, академік НАН України Юрій Шемшученко, професор кафедри теорії та історії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справ Володимир Макарчук, доктор політичних наук, академік Української академії політичних наук, професор Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова Іван Варзар, зав. кафедрою політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету, доктор історичних наук, професор Сергій Троян, радник з питань міжнаціональних відносин та національних меншин Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Тетяна Пилипенко.

Також виступили завідувач відділу історико-правових досліджень Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, професор Ігор Усенко, доцент кафедри історії держави, права та політико-правових учень Львівського національного університету ім. Івана Франка Тарас Андрущак, завідувач відділу інформаційно-аналітичного забезпечення Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, кандидат філософських наук, професор Василь Лісничий та інші науковці з Києва, Львова, Рівного та Тернополя.

Обговорюючи значення Зборівської угоди для формування української держави, Юрій Шемшученко виступив за покращення координації української та польської історичної науки для більш ширшого ознайомлення нашої молоді з цим актом і подіями, не дивлячись на різні погляди обох країн на події тих часів, які відбувалися в Україні.

«У польських архівах на сьогоднішній день є дуже великий масив нормотворчого матеріалу, який не використовується нашими істориками і правознавцями. Я вважаю, що нам потрібна відповідна координація, бо в багатьох наукових питаннях ми маємо нормальні стосунки з Польщею. В контексті цього, варто було б, можливо, опрацювати спільну програму», — сказав він.

Свій виступ Володимир Макарчук присвятив темі зовнішньої політики Богдана Хмельницького, сконцентрувавши увагу на тому, які уроки вона може надати нашим сучасникам і українським можновладцям зовнішньополітичного напрямку.

Він зазначив, що Зборівський договір дає кілька важливих уроків для сьогоднішньої України. Насамперед, зовнішня політика України має бути багатовекторною, а не орієнтуватися на Захід або на Москву. Україна повинна мати постійні інтереси, а не постійних друзів чи ворогів. Українським політикам треба любити Україну в собі, як це робив Богдан Хмельницький, а не себе в Україні. На підтвердження останньої тези Володимир Макарчук навів приклад, коли Богдан Хмельницький протягом місяця вдавав з себе пияка, щоб відтягнути прийом послів від польського короля. Нарешті, найважливіший урок пов'язаний зі Зборівським миром, тому що з усіх угод, підписаних Хмельницьким, ця була для тогочасної України найвигіднішою.

Але при цьому історик зауважив, що Зборівський договір згодом перетворився у політичну поразку Хмельницького, оскільки не був підтриманий населенням із-за того, що повертав селян у кріпацтво.

Іван Варзар у своїй доповіді підтвердив тезу про те, що найсуттєвіше значення Зборівської угоди в тому, що Європейські і близькосхідні країни фактично і юридично визнали політико-державний суверенітет України. Також він висловив побажання, щоб фонд «Україна — свята родина» згодом став тою соціальною інституцією, яка перебере на себе функції багатьох політичних інститутів з центру країни".

Зі свого боку Сергій Троян зауважив, що Зборів безумовно став одним з етапів розвитку українського державотворчого процесу. Україна отримала обмежену державність, але це був надзвичайно важливий крок з точки зору міжнародно-правових відносин, в які була втягнута Україна. «І це дуже важлива сторінка з точки зору формування позитивних іміджів на основі залучення історичного минулого», — сказав він.

Ігор Усенко також торкнувся дискусійного питання самої процедури підписання Зборівської угоди як документу, який став результатом складного багатостороннього процесу.

«Зборівський договір це фіксація певних домовленостей та стосунків опосередковано великою групою юридичних документів різної ваги і різного нахилу», — сказав він.

Також Усенко запропонував до дискусії тезу про те, що з точки зору права Зборівський договір є першою сходинкою у розвитку українського конституціоналізму і питання чи коректно вважати зрадницькою політику кримського хана.

Під час дискусії Олег Рудакевіч зауважив, що на його думку, одним з негативних моментів Зборівських подій стало те, що не все розпочате було доведено до логічного завершення і те, що українці були надто довірливими до своїх колишніх завойовників.

Підбиваючи підсумки наукового обговорення Юрій Шемшученко зазначив, що підписання Зборівської угоди 1649 року не було початком державотворчого процесу в Україні, як стверджують окремі вчені, а лише одним (важливим) етапом цього процесу.

Він визнав, що учасники «круглого столу» виступили з цікавими науковими дослідженнями, а тому їхні роботи, висновки та пропозиції варто популяризувати, тому за погодженням з президентом благодійного фонду «Україна — свята родина» Іваном Матієшиним, було домовлено, що матеріали круглого столу будуть видані окремою брошурою.

Також дуже цікавою видалась ініціатива від імені круглого столу звернутися до Президента та Прем'єр-Міністра України з пропозицією про створення Національного заповідника «Зборівська битва».

На запитання, чи підтримає таку ініціативу обласна виконавча влада, заступник голови Тернопільської обласної державної адміністрації Федір Шевчук назвав ідею дуже цікавою і закликав міську владу Зборова, районну раду та райдержадміністрацію сідати за стіл і наробляти відповідний пакет документів.

Шевчук також розповів про перебіг святкування 360-ої річниці Зборівської битви, VІІІ Всеукраїнський фестиваль-конкурс козацької пісні «Байда» та запросив усіх учасників «круглого столу» на заходи, які проводитимуться ближчим часом у Тернополі, Борщові та Кременці.

У своєму заключному слові президент фонду «Україна — свята родина» Іван Матієшин зазначив: «Битва під Зборовом і ті документи, які були підписані поставили крапку в тому, що Україна це територія, яка має місце. Що визначені кордони і є початком суверенітету. Що з цією територією почали рахуватися і Польща, Литва, Московія та інші».

«Історія повинна чомусь вчити та саме головне, якщо ми маємо багату історію, такі позитивні риси, то вони і є нашими перевагами. Отже давайте цими перевагами будемо користуватися. Ці переваги повинні бути в усіх програмах нашого розвитку», — підкреслив він.

Для фонду «Україна — свята родина» цей захід став продовженням циклу науково-просвітницьких заходів, які були розпочаті 27 червня 2009 року у Полтаві.

Нагадаємо, що 14-16 серпня на Тернопільщині відбулося святкування 360-ої річниці Зборівської битви — однієї з головних перемог українського козацького війська на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким проти польського війська під час Національно-визвольної війни 1648—1657 років.

http://www.matieshin.com/

Опубликовано: Редакция в 15:49 31.08.2009. Метки: .
Add to Google