Выберите дату
05 октября 2010
Увеличить шрифт Уменьшить шрифт На печать

Экологи озабочены планами строительства ядерного реактора в Пятихатках

О строительстве экспериментальной установки в Харьковском физико-техническом институте договорились в апреле президенты Украины и США. Экологи считают этот проект угрожающим безопасности Пятихаток и Алексеевки. asasins.ucoz.uaМы публикуем письмо, направленное лидерам двух государств экологической группой «Печенеги».

Президенту України Віктору Януковичу

Прем'єр-міністру України Миколі Азарову

Голові Верховної ради України Володимиру Литвину

Депутатам Верховної ради України

Президенту США Бараку Обамі

Амбасаді США в Україні

Конгресу США

Засобам масової інформації обох країн

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ

ЩОДО БУДІВНИЦТВА ХАРКОВІ ЯДЕРНОГО РЕАКТОРУ З ІМПУЛЬСНИМ ПРИСКОРЮВАЧЕМ ЕЛЕКТРОНІВ

Шановні адресати!

В квітні цього року під час ядерного саміту в місті Вашингтон президенти України та США домовилися про співпрацю в атомній сфері. А 8 червня у Харкові перебувала делегація зі США на чолі з Надзвичайним та повноважним Послом США в Україні Джоном Теффтом. Одним з предметів домовленостей між державами є, як свідчать численні публікації в ЗМІ, будівництво ядерного реактору в Харківському фізико-технічному інституті з імпульсним прискорювачем електронів в якості драйверу. Американська сторона, судячи з повідомлень у пресі, береться за часткове фінансування проекту, а також виділяє прискорювач елементарних часток. Місцем будівництва нової, ніде в світі не випробуваної установки, обрано місто Харків.

Всі ці повідомлення не можуть не викликати велику занепокоєність у екологічної спільноти міста Харкова та всієї України. Ця занепокоєність обумовлена наступним:

1. Ядерну установку, яка має загальнодержавне значення: дослідницький ядерний реактор зовсім нового типу, який не будувався до цього в світі, планують розмістити в селищі П'ятихатки (Київський район міста Харкова) на території Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» (ННЦ ХФТІ) поряд з існуючою спорудою старого електронного прискорювача, де планують розмістити драйвер. До зони радіусом менше 400 м від установки та прискорювача попадають біля дванадцяти багатоповерхових житлових будинків селища П'ятихатки, весь комплекс споруд по забезпеченню холодною, гарячою питною водою та опаленням селища, в якому проживають більше двадцяти тисяч мешканців. В цю зону попадають також система забезпечення селища електроенергією та газом. В зоні радіусом 500 метрів розташовані дві школи, магазини, які забезпечують близько половини населення селища продуктами, дитячі садки, поліклініка зі стаціонаром, санітарна станція та більше двадцяти житлових будинків. Зона радіусом тисячу метрів включає в себе всю житлову площу селища, спортивні споруди та споруди фізико-технічного факультету Харківського національного університету ім. Каразіна разом з студентським гуртожитком, а також всі житлові будинки селища Лісне та базу відпочинку ХТЗ, які розташовані по другий бік Білгородського шосе. В зону радіусом п'ять кілометрів потрапляють село Черкаська Лозова, лісопаркова зона та густонаселені райони міста: селище Жуковського та Олексіївка, в яких проживають близько 200 тисяч жителів Харкова.

2. Як можна встановити з наукових публікацій американських та українських вчених, які з'явилися в наукових журналах та матеріалах конференцій в останні п'ять років в Інтернеті, загальна вага урану-235, яка буде міститись в реакторі, здатна в принципі спричинити вибух, еквівалентний по потужності вибуху атомної бомби, скинутої на місто Хіросіма. Також значна кількість радіоактивного відпрацьованого палива буде міститись в сховищі, яке буде розташоване в декількох метрах від реактора.

Незважаючи на запевнення в безпеці реактора, керованого драйвером, викликають здивування деякі рішення, закладені в основу установки. Так, установка буде використовувати розроблені в 50 роках попереднього століття в Радянському Союзі для дослідних реакторів паливні елементи WWR-M, які не розраховані і ніколи не працювали з імпульсними нейтронними, гама та тепловими полями, які виникнуть при застосуванні в якості драйверу імпульсного прискорювача електронів з великою середньою потужністю 100 кіловат. Миттєва потужність в пучку буде при застосуванні такого драйверу в десять тисяч разів більшою, що може привести до руйнування твелів та радіоактивного забруднення установки та довкілля. В запропонованому проекті відсутні елементи оперативного управління підкритичністю реактора та аварійного управління реактором, які на початку пропонувались в роботах українських вчених, оскільки ядерна установка такого типу створюється вперше. Всі пропозиції українських вчених про використання більш досконалих конструкцій твелів та прискорювача з безперервним в часі пучком, основаного на новітніх досягненнях світової прискорювальної техніки, розміщені в опублікованих останнім часом роботах по проекту, проігноровані. За весь час досліджень ні в одній роботі американських вчених не проведено аналізу взаємодії імпульсного пучка з реактором, який вони пропонують будувати в Харкові.

З наукових публікацій не можна зрозуміти, чому вибраний саме варіант, який практично з самого початку запропонований американськими вченими, в їхніх опублікованих роботах немає жодних посилань на публікації українських вчених, тому складається враження, що опублікований проект нав'язується українській стороні безальтернативно.

З другого боку, загальновідомо, що фахівці ННЦ ХФТІ мають багатий досвід в створенні прискорювачів, твелів та розробці активних зон ядерних реакторів багатьох типів.

Україна має гіркий досвід, який свідчить, що навіть випробувані і надійні конструкції реакторів можуть привести до катастрофи, а тут мова йде про зовсім ніким ще не реалізований проект реактора. Не дивно, що з часу, коли такий тип реактора був запропонований Карло Рубія в 1998 році, ні в одній країні він не був реалізований хоча би частково, оскільки існує значно більше невирішених питань, ніж ми перерахували вище.

3. При розробці проектів та наукових підходів, пов'язаних зі створенням вищезазначеної установки, були проігноровані поради фахівців про розміщення цього небезпечного об'єкту у зоні відчуження Чорнобильскої атомної електростанції, яка вже є радіаційно забрудненою, і де планують розмістити новий реактор Київського інституту ядерної фізики. Рішення про розміщення цієї установки у Харкові, де мешкає 1,5 мільйонів громадян, є надто ризикованим, приймалося воно без громадського обговорення чи публічних дискусій фахівців.

4. При плануванні цієї установки повністю або частково проігноровані закони України, а саме:

1). Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку». Стаття 1 цього закону, зокрема, вказує, що: «використання ядерної енергії — це сукупність видів діяльності, пов'язаних з використанням ядерних технологій, ядерних матеріалів, джерел іонізуючого випромінювання у науці, виробництві, медицині та інших галузях, а також видобуванням уранових руд та поводженням з радіоактивними відходами;», а також: «ядерні установки — об'єкти по виробництву ядерного палива, ядерні реактори, які включають критичні та підкритичні збірки; дослідницькі реактори; атомні електростанції; підприємства і установки по збагаченню та переробці палива, а також сховища відпрацьованого палива». Стаття 5 цього закону, зокрема, декларує наступні принципи: «заборона будь-якої діяльності у сфері використання ядерної енергії, результатом якої є обґрунтовано передбачений більший негативний вплив на майбутні покоління, ніж той, що допускається для нинішнього покоління», «відкритість і доступність інформації, пов'язаної з використанням ядерної енергії», «створення правового і фінансового механізму щодо соціально-економічної компенсації ризику для населення, яке проживає в зонах спостереження», «створення спеціальної соціальної інфраструктури в зонах спостереження», «участь громадян та їх об'єднань у формуванні державної політики у сфері використання ядерної енергії». Жодного з цих принципів не дотримано...

2). Стаття 10 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» зазначає, що «Громадяни та їх об'єднання мають право на запит та одержання від відповідних підприємств, установ та організацій у межах їх компетенції повної та достовірної інформації щодо безпеки ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, будівництво яких планується або здійснюється, та тих, що експлуатуються або знімаються з експлуатації, за винятком відомостей, що становлять державну таємницю».

На запити журналістів, відповіді на які надруковано в українських ЗМІ, від різних посадовців держави отримано діаметрально протилежні відповіді. Президент України в інтерв'ю зазначив, що у Харкові відбудеться будівництво заводу по переробці відпрацьованого ядерного палива, міністр закордонних справ - що тут буде розміщено «прискорювач нейтронів», керівництво Харківського фізико-технічного інституту надало інформацію про розміщення у Харкові установки, яка складатиметься з імпульсного прискорювача елементарних часток в якості драйвера та ядерного реактора з підкритичною збіркою. Яка з цих інформацій є «повною», а яка — «достовірною» залишається лише здогадуватися. На сьогоднішній день немає жодного офіційного повідомлення ані про сутність проекту, ані про заходи безпеки та гарантії для місцевого населення міста Харкова.

3). Стаття 11 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» стверджує, що: «Громадяни та їх об'єднання мають право на участь в обговоренні проектів законодавчих актів і програм у сфері використання ядерної енергії, а також на участь в обговоренні питань, пов'язаних з розміщенням, проектуванням, спорудженням, експлуатацією та зняттям з експлуатації ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання. З метою залучення громадян та їх об'єднань до участі у розгляді питань, пов'язаних з використанням ядерної енергії, місцеві органи державної влади і самоврядування можуть організовувати громадські слухання з питань захисту проектів, пов'язаних з розміщенням, спорудженням, зняттям з експлуатації ядерних установок та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами. На громадські слухання виносяться як матеріали, подані заявником, так і результати державних та громадських експертиз. Порядок проведення громадських слухань встановлюється Кабінетом Міністрів України».

Хоча вже повним ходом йде трьохсторонній переговірний процес між Україною, США та Російською Федерацією, на якому сторони посилаються на конкретний проект будівництва установки, що надруковано у відкритих джерелах США, жодних громадських слухань у Харкові не проведено. Громадяни не мали змоги реалізувати своє право на участь у обговоренні цих питань.

4). Стаття 12 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» вимагає: «Населення територій, на яких розміщуються підприємства з видобування і переробки уранових руд, ядерні установки, об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, має право на соціально-економічну компенсацію ризику від їх діяльності, у тому числі на:

використання частини коштів, що інвестуються в будівництво підприємства з видобування і переробки уранових руд, ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, на будівництво об'єктів соціального призначення;

створення та підтримання у справному стані спеціальної соціальної інфраструктури, у тому числі захисних споруд, що використовуються під час аварій, забезпечення препаратами стабільного йоду».

Разом з тим, проект спорудження установки не має жодного посилання на створення захисних споруд або будівництво об'єктів соціального призначення у місті Харкові.

5). Стаття 37 цього ж Закону чітко регламентує, як само приймаються рішення про розміщення ядерних установок: «Пропозиції щодо розміщення ядерних установок та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, мають право вносити органи державної влади та самоврядування, окремі юридичні та фізичні особи. Пропозиції вносяться Кабінетом Міністрів України. Для розгляду питання про розміщення ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, заявник подає підготовлені у встановленому порядку матеріали, які містять обґрунтування необхідності спорудження такої установки чи об'єкта і не менш як три варіанти — щодо майданчиків для їх розміщення.

У поданих матеріалах обов'язково мають бути:

характеристика навколишнього природного середовища в районі можливого розміщення ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами;

оцінка впливу запланованих робіт по будівництву, введенню в експлуатацію, експлуатації, зняттю з експлуатації та закриттю зазначених об'єктів на людину та навколишнє природне середовище;

заходи, передбачені в проекті, щодо запобігання негативному впливу на навколишнє природне середовище та його зменшення.

Рішення про будівництво ядерних установок та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, приймає Кабінет Міністрів України спільно з місцевими органами державної влади та самоврядування, на території яких планується будівництво зазначених об'єктів. Рішення приймається на підставі висновків державної експертизи безпеки установки або об'єкта та інших експертиз відповідно до законодавства.

Надання земельних ділянок та надр для розміщення ядерних установок та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, провадиться в порядку і на умовах, визначених земельним законодавством, законодавством про надра та охорону навколишнього природного середовища України.

При прийнятті рішень щодо розміщення ядерних установок та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, мають бути передбачені додаткові заходи, спрямовані на соціально-економічний розвиток регіону. Обсяг та порядок здійснення цих заходів у кожному конкретному випадку встановлюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з місцевими органами державної влади та самоврядування на підставі науково-економічних обґрунтувань.» Згідно Закону України «Про екологічну експертизу», невід'ємною частиною оцінки впливу проекту на навколишнє середовище має бути «громадська екологічна експертиза». Ані оцінки, ані громадської експертизи цього проекту зроблено не було. А згідно статті 41 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», передбачена і громадська експертиза безпеки ядерної установки, яка здійснюється «незалежно від державної експертизи».

6). Стаття 12 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» вказує, як саме мають готуватися проекти будівництва або реконструкції об'єктів, подібних до вищевказаної установки. Зокрема, цей закон передбачає, що суб'єкт господарчої діяльності має: «з метою залучення відповідного громадського обговорення через засоби масової інформації повідомляє про:

мету реалізації проекту;

можливі негативні наслідки впливу на життєдіяльність людей та довкілля;

заходи та засоби, передбачені проектом для запобігання аваріям, обмеження їх наслідків і захисту людей та довкілля». В свою чергу, виконавчі органи відповідних рад, згідно положенням цієї статті, «повідомляють через засоби масової інформації адресу, на яку кожна юридична і фізична особа може протягом одного місяця з дати опублікування повідомлення надіслати в письмовій формі свої пропозиції про доцільність реалізації проекту». А після цього «Виконавчі органи відповідних рад, Київська або Севастопольська міська державна адміністрація в строк не більше шести місяців з дати опублікування повідомлення розглядають на відкритих засіданнях, час і місце проведення яких повідомляються через засоби масової інформації, проект та отримані пропозиції про доцільність його реалізації». Більше того, своє рішення про дозвіл або заборону будівництва об'єкту підвищеної небезпеки також мають публікувати в ЗМІ.

Незважаючи на такі чіткі вимоги законодавства, до сьогодні ще не було жодних з подібних публікацій в популярній пресі Харкова або України. Але, разом з цим, у міжнародних договорах фігурують конкретні суми вартості робіт, конкретні проекти, тощо. Таким чином, ці вимоги законодавства є порушеними, оскільки жоден проект не може розглядатися на міжнародному рівні раніше, ніж його буде затверджено та схвалено у встановленому законом порядку.

7). Стаття 8 Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» вимагає: «завчасного створення та організаційно-технічного з'єднання з системами спостереження і контролю постійно діючих локальних систем оповіщення та інформування населення в зонах можливого катастрофічного затоплення, районах розміщення радіаційних і хімічних підприємств, інших об'єктів підвищеної небезпеки».

Системи спостереження, контролю та оповіщення населення, вартість яких є доволі великою, не закладені в ті проекти, які надруковані у відкритих джерелах. Тобто, фінансування на них міжнародними договорами не передбачено. Разом з тим, експлуатація подібного обладнання без таких систем є в Україні незаконною. Зазначимо, що такі системи, за цим Законом, мають бути розміщені не тільки на будівлях ННЦ ХФТІ, але й на всіх об'єктах, розташованих поруч з ним (на підприємствах, у школах, лікарнях, дитячих садочках, тощо), а сповіщувачі цієї системи мають також бути розміщені у житлових будинках.

8). Стаття 15 Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» говорить про радіаційний та хімічний захист, які мають забезпечувати власники небезпечних об'єктів. Зокрема, там зазначена необхідність: «завчасного накопичення і підтримки в готовності засобів індивідуального захисту і приладів дозиметричного і хімічного контролю», якими потрібно забезпечити у разі необхідності не тільки співробітників небезпечного об'єкту, але й населення, що мешкає поруч. Також цей закон вимагає «завчасного створення та використання засобів колективного захисту населення від радіаційної та хімічної небезпеки».

Ці питання також не закладені в тексти міжнародних договорів, проектно-фінансову документацію.

9). Не дотримано вимог «Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля» (Оргуська Конвенція). Зокрема Стаття 6 цієї конвенції вимагає: «Зацікавлена громадськість адекватно, своєчасно та ефективно інформується, залежно від обставин, або шляхом публічного повідомлення, або в індивідуальному порядку на початковому етапі процедури прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища, серед іншого, про:

a) запропонований вид діяльності та заявку, за якою буде прийматися рішення;

б) характер можливих рішень або проект рішення;

в) державний орган, відповідальний за прийняття рішення;

г) передбачувану процедуру, включаючи те, яким чином і коли така інформація може бути надана:

— про початок виконання процедури;

— про можливості для участі громадськості;

— про час і місце будь-якого запланованого громадського слухання;

- про наявність державного органу, в якому можна отримати відповідну інформацію, та про те, куди відповідну інформацію було передано на розгляд громадськості;

- про наявність відповідного державного органу або будь-якого іншого офіційного органу, до якого можуть надсилатися зауваження чи запитання, та про строки подання зауважень і запитань; і

- про те, яка екологічна інформація, що стосується запропонованого виду діяльності, є в наявності; і з охоплення даного виду діяльності національною або транскордонною процедурою оцінки впливу на навколишнє середовище».

5. Враховуючи регулярні випадки порушень громадянських прав і свобод з боку місцевої влади, в тому числі екологічних прав (порушення права на участь в прийнятті рішень та одержанні інформації що стосується довкілля, порушення права мирних зібрань, публічні побиття екологів-активістів та журналістів, відкрите та безкарне порушення природоохоронного законодавства), хвилювання місцевої громади з приводу розміщення ядерного реактору в місті Харкові можуть призвести до ще більшої ескалації взаємовідносин між місцевою владою та екологічною спільнотою міста, виникнення низки нових гучних скандалів світового рівня на додаток до вже існуючих, що може негативно вплинути на розвиток взаємовідносин між Україною, США та Російською Федерацією.

У зв'язку з викладеним вище просимо:

1. Термінового приведення проектів, пов'язаних з квітневими домовленостями України та США у атомній сфері, у відповідність українському та міжнародному законодавству.

2. Широкого сповіщення через ЗМІ населення України про сутність, мету та конкретні пункти цих домовленостей.

3. Публічного обговорення проектів, пов'язаних з будівництвом будь-яких реакторів та прискорювачів із залученням широкого кола фахівців, обов'язкового проведення громадської екологічної експертизи проекту та громадської експертизи безпеки цього проекту.

4. Обов'язкового розгляду (згідно статті 37 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку») Кабінетом Міністрів України при вирішенні питань про розміщення ядерного реактору серед (або окрім) трьох запропонованих ділянок ще й ділянки у Чорнобильській зоні як альтернативи розміщенню небезпечного об'єкта у місті Харкові.

5. Проведення громадських слухань, референдуму або всенародних обговорень із залученням представників центральних органів виконавчої влади України, представників дипломатичних представництв та громадських екологічних організацій США та інших країн як гарантів законного проведення цих заходів.

6. Проведення міжнародних наукових семінарів та обговорень, направлених на вивчення екологічної, ядерної та радіаційної безпеки об'єктів, що планується збудувати у Харкові із залученням незалежних фахівців з різних країн.

Відомо, що експериментальні наукові ядерні реактори є значно небезпечнішими ніж ті, що використовуються на атомних електростанціях або інших об'єктах. Адже саме у наукових закладах вони працюють у режимах, які ще ніколи не використовувалися в світі, перевіряються їхні властивості у рамках теорій та гіпотез, які можуть виявитися помилковими. І ніхто не дасть стовідсоткової гарантії, що це не приведе до непередбачуваних і незворотних наслідків, які можуть призвести до жертв серед населення та радіоактивного забруднення території міста при розміщенні реактора в П'ятихатках. Ось чому ця тема є дуже важливою для тисяч харків'ян та мешканців інших міст та селищ Харківської області, України в цілому та всього світу. Тому просимо надати відповідь на наш лист якомога швидше, та звернути велику увагу на проблеми, що в ньому описуються.

З повагою,

Голова ЕкГ «Печеніги» Сергій Шапаренко

Опубликовано: Редакция в 21:36 05.10.2010. Метки: , , .
Add to Google